До 230-річчя заснування м. Вознесенськ Вознесенського району Миколаївської області
27 січня 1795 року засновано Вознесенське намісництво, і розпочалося будівництво його центру – Вознесенська (до 1795 року – Соколи). Місто отримало свою назву на честь церковного свята – Вознесіння Господнього. За початковим проєктом воно мало займати територію між річками Бугом і Мертвоводом аж до теперішнього Мар’їного гаю. Проте, у 1796 році Вознесенське намісництво було перетворено на губернію, яка невдовзі була ліквідована. Вознесенськ увійшов як заштатне місто до Ольвіопольського повіту новоросійської губернії, що уповільнило його подальше будівництво.
1817 року, коли Вознесенськ став центром військових поселень новоросійського краю, його населення становило 7,8 тисяч осіб. Це були переважно військові, а також міщани, купці та селяни, які мешкали на околицях міста. Поступово місто розвивалося: зводилися будинки для офіцерів, приміщення військових установ, працювали готель, заїжджий двір, створювався військовий госпіталь на 150 ліжок. У першій половині XIX століття у місті діяло 12 лавок, винний погріб, а тричі на рік проводилися ярмарки, де торгували зерном, льоном, лісом, який доставляли Бугом та сухопутними шляхами з Черкас і Крюкова.
У місті з’явилися невеликі промислові підприємства: 4 чинбарні, 6 олійниць, 11 млинів. 1837 року тут було збудовано два царських палаци, театр, створено парк із басейном і альтанками; при в’їзді в місто споруджено тріумфальні ворота.
1851 року відкрилася перша парафіяльна школа, де навчалося всього 29 дітей. Згодом почало діяти військове училище, до якого щорічно приймали 250 хлопчиків, переважно дітей нижчих чинів, для підготовки писарів. Після скасування військових поселень багатьох жителів Вознесенська перевели до становища державних селян. На час реформи 1861 року тут мешкало 3016 осіб.
У другій половині XIX століття Вознесенськ пережив активний розвиток промисловості. У 60–70-х роках запрацювали завод свічок, каретні майстерні, кузні, олійниці, розширилося виробництво цегли, вапна, розроблялися поклади будівельного каменю поблизу міста. Працювали соледробарка, кілька млинів, майстерні для ремонту сільськогосподарського знаряддя, винокурня, салотопня, гончарня, а також три заводи фруктових вод. Згодом у місті виникли шкіряні, гончарні та виноробні підприємства. Відкрилися спиртоочищувальний, пивоварний і миловарний заводи, а завод Шпехта виготовляв сільськогосподарські машини й знаряддя. На підприємствах і річковій пристані наприкінці XIX – на початку XX століть працювало близько 4 тисяч робітників.
Зі зростанням промисловості та торгівлі зростала й кількість жителів. За даними перепису 1897 року, у Вознесенську мешкало 15 748 осіб, із них понад 8 тисяч були робітниками та сільськогосподарськими наймитами. Перша міська лікарня на 25 ліжок відкрилася 1887 року. До 1904 року в ній працювало 7 лікарів і стільки ж фельдшерів. Однак за даними перепису 1897 року 87% жителів міста залишалися неписьменними, і лише 10–12% дітей шкільного віку навчалися у школах. Наприкінці XIX – на початку XX століть у місті працювали народна школа, двокласне та чотирикласне училища, чоловіча й жіноча гімназії. На початку 1900-х років відкрилася публічна бібліотека, функціонували 5 церков і 3 молитовні будинки.
У Державному архіві Миколаївської області зберігаються цінні документи, що розповідають про історію Вознесенська та його мешканців. На виставці «До 230-річчя заснування м. Вознесенськ Вознесенського району Миколаївської області» представлені унікальні матеріали дорадянського періоду, які висвітлюють розвиток міста в історичному контексті.
Перелік відібраних архівних документів
1. Проєктний план м. Вознесенськ, 1841 рік (ф. Р-2778, оп. 1, арк. 1).
2. Відомості щодо міщан м. Вознесенськ з прізвищами на літеру «А» з алфавітної книги Вознесенської міщанської управи до посімейного списку вознесенських міщан-християн станом на 01 січня 1875 року (ф. 318, оп. 1, спр. 1, арк. 1-2 зв.).
3. Відомості (екстракт), складений із метричної книги Вознесенського Собору м. Вознесенськ Єлисаветградського повіту Херсонської губернії про смерть за 1876 рік з зазначенням віку померлих (ф. 484, оп. 1, спр. 366, арк. 290-290 зв.)
4. Відомость обліку успішності учениці підготовчого класу Вознесенської жіночої гімназії м. Вознесенськ Єлисаветградського повіту Херсонської губернії Бродської Марії на 1883-1884 навчальний рік (ф. 124, оп. 1, спр. 1, арк. 1.
5. Копія частини плану м. Вознесенськ і план озерної міської місцевості, 1889-1893 рр. (ф. 331, оп. 1, спр. 1, арк. 1-2).
6. Актові записи про народження, шлюб, смерть з метричної книги Вознесенського Собору м. Вознесенськ Єлисаветградського повіту Херсонської губернії за 1901 рік (ф. 484, оп. 1, спр. 405, арк. 194, 226 зв.-227, 247, 262, 264).
7. Посімейні списки вознесенських купцівєвреїв, 1913 рік (ф. 331, оп. 1, спр. 4, арк. 8-18).
8. Список абонентів Вознесенської урядової телефонної мережі, друге півріччя 1914 року (ф. 73, оп. 1, спр. 1, арк. 171).
9. Відомості з настільного паспортного реєстру Вознесенської міщанської управи щодо міщан, котрі отримали паспорти 09 січня 1915 року (ф. 318, оп. 1, спр. 3, арк. 1, 5 зв.-6).
10. Список абонентів Вознесенської телефонної мережі, котрі не внесли телефонний податок станом на 01 травня 1917 року (ф. 73, оп. 1, спр. 10, арк. 92).
11. Список абонентів Вознесенської телефонної мережі, котрі внесли одноразовий податок за 1917 рік з 01 липня до 01 серпня 1917 року (ф. 73, оп. 1, спр. 10, арк. 167).
12. Список абонентів Вознесенської телефонної мережі, котрі внесли одноразовий податок за 1917 рік з 01 листопада до 01 грудня 1917 року (ф. 73, оп. 1, спр. 10, арк. 211).
13. Лист Вознесенської міської управи Херсонському губернському комісару у справах освіти від 18 травня 1918 року з відомостями щодо наявності та комплектування вчителями училищ м. Вознесенськ (ф. 331, оп. 1, спр. 5, арк. 2-2 зв.).
14. Клопотання завідувача Вознесенського однокласного чоловічого парафіяльного училища до Вознесенської міської управи від 16 вересня 1918 року щодо створення комісії з числа лікаря, члена міської управи та завідувачів училищ для розгляду питання про відстрочення початку занять у навчальних закладах у зв’язку з епідемією грипу (іспанською хворобою) (ф. 331, оп. 1, спр. 5, арк. 16-16 зв.).
