28 червня 2024 року – 28 років Конституції України

Щорічно 28 червня відзначають державне свято з нагоди ухвалення головного закону України — День Конституції.
Історія сучасної української Конституції розпочалася в ніч на 28 червня 1996 року. Тоді, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада України ухвалила та ввела в дію основний закон держави – Конституцію України. Цій важливій події передували роки важкої праці, консультацій та дискусій. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло становленню України як самостійної та незалежної держави й повноправного суб’єкта міжнародних правових відносин.
Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону. Вона забороняє дискримінацію. У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже майже десять років, боронячи Україну від російської агресії.
Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо у частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.
Сьогодні Конституція – ядро національної правової системи України. Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність. Наша Конституція справді зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.

Перелік документів:
1. Розпорядження представника Президента України в Миколаївській області від 22 липня 1992 року № 318 «Про організацію обговорення проекту нової Конституції України» (ДАМО, ф. Р-5961, оп. 1, спр. 20, арк. 158, 159)
2. Розпорядження голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 14 березня 1996 року № 159-р «Про утворення робочої групи по організації обговорення проекту Конституції України» (ф. 5961, оп. 1, спр. 182, арк. 201-205);
3. Стаття «Прийняття основного закону – шлях до стабільності» (ДАМО. Газета «Радянське Прибужжя», № 37 від 2 квітня 1996 р., стор. 1).
4. Стаття «Нова Конституція України: «проти» і «за»» (ДАМО. Газета «Вечірній Миколаїв», № 62 від 8 червня 1996 р., стор. 2).
5. Стаття «Перехідний період завершився – розпочався етап розбудови Української держави» газета «Радянське Прибужжя», 07 вересня 1996 р., № 100, стор. 2;
6. Указ Президента України «Про першочергові заходи, що пов’язані з прийняттям Конституції України» від 12 липня 1996 р. № 553/96 (ДАМО, ф. Р-5961, оп. 1, спр. 165, арк. 63-63 зв.)